Головна » 2012 » Вересень » 13 » 100-річчя!

---

16:40 100-річчя!

Спасибі тобі, моя одинадцята школо!         У житті кожного з нас особливе місце займає школа. Ще зовсім маленькими ми вперше ступаємо на її поріг, аби розділити з нею десять років свого життя. Тут ми вчимося, пройшовши довгий шлях від найпершої виведеної самотужки літери та рахування на паличках до володіння рідною мовою та азами  численних наук. Тут ми дорослішаємо, впершез акохуємося, довіряючи шкільним коридорам свої мрії й таємниці. Тут ми стаємо людьми, самостійними, освіченими, розумними і впевненими у своїх силах та знаннях, які дала нам школа. І не важливо, який  порядковий номер вона має. Головне те, яке місце займає в серці кожного свого випускника.          Роки мого дитинства та юності пройшли у загальноосвітній школі №11.  Ще тоді, коли я вперше ступила на її поріг, школа вразила мене своєю величчю, щирістю дитячих посмішок та теплими очима вчителів. Десять років я щоранку йшла до неї за новими знаннями та життєвим досвідом. Десять років мої ноги ступали по шкільному подвір’ю, яке я й сьогодні пам’ятаю до найменших дрібниць, хоча вже півтора десятиліття живу зі статусом випускниці. Звісно, за ці п’ятнадцять років моя школа змінилася, набувши нового, сучасного вигляду.  Проте й сьогодні, проїжджаючи повз знайому до болю будівлю, я шукаю очима вікна свого класу та обличчя  моїх вчителів. На жаль, дехто з них  вже не працює на педагогічнійниві. На зміну їм  прийшов  молодий  і завзятий педагогічний  колектив. Але всі вони живуть у моїх  спогадах, займаючи своє почесне місце. Я пам’ятаю   їх  імена, та не назву, аби нікого не образити. Що дала мені школа? Усе! Зі стін  цього  навчального закладу я пішла в доросле  життя, несучи  із собою, як оберіг, настанову   классного  керівника, а сьогодні – директора школи  Тетяни  Іванівни    Кашуби, нашої  другої  мами. І як би не било нас іноді  життя, якими б лабіринтами не водило, ми знали, що  поряд з дорогою додому у нас є дорога до школи, де зустрінуть й обігріють, де запитають про життя та порадіють нашим успіхам, де ще блукають  шкільними коридорами тіні  нашого   дитинства.              Сьогодні моя школа святкує віковий ювілей. Сто років – справдіі сторична дата! За цей час зі стін навчального закладу вийшлит исячі випускників, яких сьогодні можна  зустріти в багатьох країнах світу.  І я теж – випускниця школи №11, чим завжди пишаюся та про що пам’ятаю кожну хвилину свого життя.  Саме школа зробила мене такою, як я є. Тож, спасибі тобі, моя одинадцята школо!                                                     Олена Савела, випускниця школи

1 2 3 4 5 Категорія: Новини | Переглядів: 420 | Додав: Ксюша | Рейтинг: 0.0/0